Справи про злочини, скоєні під час окупації, часто розглядають за відсутності обвинувачених. У таких процесах суд має одночасно забезпечити належне повідомлення фігуранта, права потерпілих і можливість перевірити свідчення та інші докази.
Окреме процесуальне рішення або технічна затримка може вплинути на дату слухання, але не припиняє розгляд справи. Водночас для переходу до наступних етапів суд повинен дотриматися встановлених законом процедур.
У Харкові одне із засідань зірвалося через бюрократичні перепони
Новини Харкова сьогодні. Суд у Харкові розглядає справу Айнура Шафікова – 28-річного уродженця Башкортостану, громадянина російської федерації – якого обвинувачують у вчиненні воєнних злочинів під час окупації Куп’янського району Харківської області у 2022 році.
Як передає”Думка”, чергове засідання Індустріального райсуду Харкова відбулося 15 вересня.
Шафікову інкримінують злочини за частиною 2 статті 28 та частиною 1 статті 438 КК України – порушення законів і звичаїв війни, вчинені групою осіб за попередньою змовою.
Судове засідання призначене на 15 вересня в Індустріальному районному суді Харкова мало продовжити допит свідків. Однак засідання не відбулося через бюрократичну перешкоду: відсутнє офіційне підтвердження про публікацію оголошення про виклик Шафікова у «Урядовому кур’єрі» та на сайті суду. Без цього повідомлення заочний судовий розгляд за законодавством не може відбуватися.
Суддя Сергій Шевченко заявив, що оголошення має бути розміщене, і після цього буде відома дата наступного засідання.
Слідчі інкримінують Шафікову два основні епізоди.
Перший – незаконний обшук і залякування сім’ї потерпілого Сергія Буніна. У квітні 2022-го російські військові у масках провели обшук на подвір’ї Буніних, заявивши, що шукають табельну зброю племінниці. Обшук тривав близько 30 хвилин, особисті речі перевернули, але нічого не знайшли. Бунін говорить, що Шафіков погрожував йому, одного разу ударив прикладом автомата. Другий раз “слідчі” приходили до будинку Буніна вже з металошукачем, щоб обстежити території подвір’я, однак окупанти все одно нічого не знайшли.
Другий – імітація розстрілу та використання дитини як «товару». Подія сталася із Григорієм Ж. та його родиною у Шевченківській громаді.
Під час пересування на Великдень 2022 року вони їхали з дружиною та 3-річною донькою, коли на блокпосту один із солдатів (не сам Шафіков, але з його групи) побачив дитину і запропонував «забрати її», нібито щоб вона «дружила» із його сином в Росії.
Потерпілому пропонували гроші у рублях, однак він відмовив. Після цього до потерпілого додому приїхали окупанти. Вони здійснили імітацію розстрілу: вивели потерпілого на двір, через дорогу, стрілець перезарядив автомат та пересмикнув затвор, створивши ілюзію, що готовий вистрілити. Злочин скоїв Шафіков, його упізнали.
Наразі слідство не встановило місцезнаходження Шафікова, невідомо, чи він живий. Також триває розслідування щодо інших учасників злочинів. Якщо вина буде доведена, йому загрожує до 12 років ув’язнення.
Як відсутність обвинуваченого впливає на розгляд справи
Розгляд кримінального провадження за відсутності обвинуваченого можливий лише за умов, визначених кримінальним процесуальним законодавством. Суд перевіряє, чи було людину належно повідомлено про виклик, чи є підстави для спеціального судового провадження та чи не порушить такий формат права сторін.
Для потерпілих і свідків це означає, що їхні показання мають бути зафіксовані та досліджені в суді з дотриманням процесуальних гарантій. Важливими можуть бути також документи, фото- та відеоматеріали, висновки експертів, дані щодо місця і часу подій та відомості про можливих співучасників.
Чому суд перевіряє факт публікації оголошення
Публічне оголошення про виклик є одним зі способів підтвердити, що обвинуваченому повідомили про судовий розгляд. Якщо в матеріалах справи немає офіційного підтвердження такої публікації, суд не може автоматично вважати вимогу про повідомлення виконаною. Усунення цього недоліку потрібне для законності подальших засідань і майбутнього судового рішення.
Процесуальні етапи у справі про воєнні злочини
У справах, де обвинувачений переховується або його місцезнаходження не встановлено, кожен етап має окреме значення. Нижче наведено узагальнену схему дій, які можуть бути важливими для судового розгляду, без прив’язки до конкретного рішення у цій справі.
Фактичний порядок залежить від матеріалів провадження та процесуальних рішень суду. Таблиця допомагає розмежувати повідомлення, дослідження доказів і завершення розгляду.
| Елемент провадження | Його призначення | Практичне значення |
|---|---|---|
| Повідомлення про виклик | Довести, що учасника поінформували про засідання | Без належного повідомлення подальший розгляд може бути неможливим |
| Публікація оголошення | Застосувати передбачений законом спосіб виклику особи, місцезнаходження якої невідоме | Підтвердження публікації долучається до матеріалів провадження |
| Допит свідків | Перевірити обставини подій через безпосередні показання | Суд оцінює послідовність, узгодженість і надійність свідчень разом з іншими доказами |
| Дослідження інших доказів | Встановити час, місце, спосіб подій і роль кожного учасника | Допомагає суду сформувати цілісну оцінку обвинувачення |
| Судове рішення | Надати остаточну правову оцінку доказам | Рішення може бути оскаржене в порядку, передбаченому законом |
У провадженнях щодо міжнародних злочинів значення має не лише встановлення факту насильства, а й визначення конкретної ролі кожної особи. Суду необхідно відокремити безпосередніх виконавців від інших учасників та перевірити, чи підтверджуються обставини попередньою змовою або спільними діями.
Якщо під час розгляду з’являються нові дані про інших можливих учасників, вони можуть стати підставою для окремих слідчих дій або нового кримінального провадження. Це не означає автоматичної вини таких осіб: кожне обвинувачення має підтверджуватися доказами та оцінюватися у встановленому законом порядку.
Потерпілі можуть звертатися до суду через представника, подавати докази, заявляти клопотання та оскаржувати рішення або дії, якщо вважають, що вони порушують їхні процесуальні права. Конкретний обсяг таких можливостей залежить від їхнього процесуального статусу та стадії провадження.
Що відомо про справу на Куп’янщині: відповіді на запитання
Що відбувається, якщо обвинуваченого не вдається знайти?
Слідство та суд можуть використовувати передбачені законом процедури розшуку і повідомлення особи. Якщо встановлено необхідні підстави, провадження може розглядатися за спеціальними правилами, але це потребує окремої процесуальної оцінки суду.
Чи достатньо самих показань потерпілих для обвинувального вироку?
Показання потерпілих є доказами, однак суд оцінює їх разом з усіма іншими матеріалами справи. Вирок має ґрунтуватися на сукупності належних і допустимих доказів, а не на автоматичному прийнятті будь-якого окремого свідчення.
Чи можуть матеріали справи використовуватися для розслідування інших епізодів?
Так, отримані під час слідства відомості можуть мати значення для перевірки інших подій або встановлення можливих співучасників. Їх використання залежить від того, чи відповідають вони вимогам до доказів і чи стосуються предмета відповідного провадження.
Чи мають потерпілі право вимагати компенсацію шкоди?
Потерпілі можуть заявляти цивільний позов у межах кримінального провадження або звертатися з вимогами про відшкодування в іншому передбаченому законом порядку. Для цього важливо підтверджувати як сам факт шкоди, так і її розмір.
Де можна стежити за подальшим рухом справи?
Інформацію про призначені засідання та окремі процесуальні документи зазвичай можна перевіряти на офіційних ресурсах судової влади або безпосередньо в суді. Доступ до матеріалів може бути обмежений вимогами безпеки, захистом персональних даних та іншими положеннями законодавства.
