Сучасні методи мінімально інвазивного лікування гіперплазії передміхурової залози

Зміст

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) — широко поширене захворювання у чоловіків зрілого та похилого віку. Її діагностують у 50% чоловіків від 51 до 60 років, у 70% чоловіків 61–69 років та у 80% чоловіків після 70 років. До гіперплазії залози призводить збільшення кількості стромальних та епітеліальних клітин під впливом старіння, змін гормонального фону та генетичної схильності.

Тим, хто не з чуток знає про симптоми ДГПЗ, кваліфікований уролог у Львові допоможе з використанням найсучасніших методів лікування.

Консервативне лікування ДГПЗ

Лікування ДГПЗ починають з модифікації способу життя та медикаментозної терапії. Використовують різні групи лікарських препаратів: альфа-адренергічні антагоністи, бета-адренергічні агоністи, інгібітори 5-альфа-редуктази, антихолінергічні засоби, інгібітори фосфодіестерази-5, а також фітотерапевтичні засоби, які іноді досить ефективні, щоб зменшити медикаментозне навантаження. Це так зване лікування першої лінії. Воно може позбавити пацієнта тяжких симптомів, але в деяких випадках поступово втрачає ефективність, внаслідок чого гіперплазія збільшується, і симптоми повертаються. Тоді розглядають можливість хірургічного втручання.

Хірургічне лікування ДГПЗ

Хірургічне лікування полягає у резекції простати, тобто видаленні надлишкової тканини залози або простатектомії, видаленні залози цілком. Золотим стандартом є трансуретральна резекція простати (ТУРП).

Перевага ТУРП полягає у щадному підході. Операція не потребує розрізів, втручання відбувається доступом через сечівник. Спочатку в уретру вводять цистоскоп і за його допомогою візуалізують анатомію сечового міхура та простати. Тоді так само вводять резектоскоп і за допомогою петлі та електричного струму видаляють надлишкову тканину, яка стискає уретру. Є два варіанти цієї операції: м-ТУРП та б-ТУРП, монополярна та біполярна резекція. Б-ТУРП вважають безпечнішим методом через меншу частоту ускладнень.

Відкрита простатектомія має досить високий ризик ускладнень, зокрема нетримання сечі. ТУРП — щадне втручання, проте, також може мати ускладнення, серед яких ретроградна еякуляція та еректильна дисфункція. Крім того, ці операції мають ризики, взагалі притаманні для хірургічних втручань. Щоб їх позбутися, були розроблені мінімально інвазивні методи.

Мінімально інвазивні методи лікування ДГПЗ

Підтягування простатичної уретри (PUL)

Процедура полягає у використанні системи UroLift®, коли через уретру вводять маленькі імплантати, які відтягують частки простати, зменшуючи здавлювання уретри та покращуючи відтік сечі. Це швидке та ефективне втручання не впливає на сексуальну функцію та дає пацієнтам змогу швидко відновитися.

Емболізація артерій передміхурової залози (PAE)

Амбулаторна процедура, в ході якої інтервенційний радіолог блокує артерії, що живлять передміхурову залозу, що призводить до зменшення її розміру та покращення симптомів.

Трансуретральна голкова абляція (TUNA)

Крізь уретру вводять цистоскоп, за допомогою катетера вводять в уретру голковий пристрій, проколюють уретру і використовують джерело теплової енергії для знищення надлишкової тканини простати.

Трансуретральна мікрохвильова термотерапія (TUMT)

Процедура полягає у введенні в уретру спеціального мікрохвильового катетера. За його допомогою мікрохвильова енергія коагулює надмірні частини простати, руйнуючи їх.

Фокусований ультразвук високої інтенсивності (HIFU)

HIFU використовує для абляції гіперплазованої тканини енергію спрямованих звукових хвиль.

Голмієва лазерна енуклеація простати (HoLEP)

Для видалення надлишкової тканини простати використовують високопотужний голмієвий лазер.

Часткова кріоабляція простати

Гіперплазовану тканину піддають кріоабляції шляхом спрямованої дії наднизької температури.

Ці методи не завжди переважні, оскільки, хоч і зменшують побічні ефекти, можуть бути менш ефективними для усунення здавлення уретри та відновлення відтоку сечі.

Автор: Боржієвський Олександр Анатолійович — лікар уролог.